Я інколи сідаю, і просто пишу,
але це не означає, що виражені мною рядки
не стосуються мене особисто,
творчість і життя - сплетені міцно.
Я один, і це мене тішить,
адже коли буду тонути,то не буду нікого за собою тягнути.
Я знаходжу формули, приводжу до порівняння,
сірі кутки світу цього розфарбовую барвами.
Я радію зіркам, так само і вам,
ангелам - респект, насмішки чортам.
Я слухаю реп, напиваюсь і засинаю,
ніколи не скриваю того, що буває.
Коротше - я хлопчик, суспільства кусочок,
в руках маю самого себе - свою душу,
роби з нею що хочеш, - дякую, честь велика така,
постараюсь зліпити щось краще від колобка.
Ой рецензії та ліцензії... Я готовий від тоді,
коли в садіку рачки повзав під столом за котом.
"Заберіть його в дурдом" - кричали, та годі вже.
Кожен із своїм щитом та мечом.
Поміж цього усього дякую Богу,
що я не втратив можливості перевершувати себе самого.
Не можу не завдячити Вищим Силам за те,
що в трудні хвилини не залишали мене.
Я із того світу, де зелена трава.
Я із того світу, де прозрачна роса.
Я із того світу, де ранковий туман.
Я із того світу, де чорна земля.
Я із того світу, де Сонце гаряче,
де шкіра на тілах, де любов у серцях, де розум в головах.
Де годинник тік-так та тік-так...
Крутиться Земля, - чи усе саме так?
Досавте мені будь-ласка блокнотів вагон,
а урну, що з виборів - поставте в уборну,
мені вистачить бюлетнів на весь президентський срок.
Я бачу на небі шість міліардів зірок...
Ось така то казочка із своїм сюжетом,
честь і хвала героям-поетам.
Крок до зірок. Зодіак. Гороскоп.
Пояс оріона. Не пам'ятаю, хто написав казку про колобка,
та йому своя корона.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176404
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.03.2010
автор: steem