...а ти стояв....
...як падала у прірву.
І розривав руками клапті снів...
Ну а мені чомусь усе було все рівно...
...можливо втратила...а ти не переміг...
А потім малювала в небі хмари,
Що плакали удень сліпим дощем,
Та вдруге утікала від примари,
Що поселяла в серце дивний щем...
Ловила у повітрі гострі стріли,
Що ти пускав, щоб знищити мене...
Та не зловила всі...одну усе ж зустртіла
У темряві...і втратила усе..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176202
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.03.2010
автор: Olesia