Я за жінок всім серцем переймаюсь
І до Всевишнього з молитвою звертаюсь.
Молюсь за подругу, сестру, і за стареньку,
За дочку, за онуку і за неньку.
Я не прошу ні золота, ні грошей.
Лиш відведи всі біди, дуже прошу.
Не дай дітей своїх ти пережити,
Не дай війні нас вдовами зробити,
Не дай із фронту вісточку чекати,
Не приведи від голоду вмирати.
Не дай нам бути тягарем для рідних,
Не залишай знедолених і бідних.
Не дай хворобам сильний дух зломить,
Пісенну душу болем загубить.
Допоможи побільше зрозуміти,
З природою у злагоді щоб жити.
Ну а любові в Жінки стане через край.
ЇЇ в нас вистачить, щоб на Землі створити рай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175939
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.03.2010
автор: Валентина Курило