вітром, вітром...із вітром
ти заручилась, забулася назавжди...
і лише мрії, мрії...і без правди,
бо ти ж таки заручена із вітром!
...тебе ж бо зранку будить сонце,
тобі роса вмиває білі щоки.
волошками блищать твої очі,
п'янять уста березовії соки.
...ти ж з вітром! ти своє волосся
розчісуєш у полі будяками!
і хай поля такі зарослі,
та ти ж там спиш із цвіркунами!
ти - божевільна, ех, та ти така,
ти ж зовсім не ховаєш свої втіх.
і хай собі шумить ріка, шумить ріка,
що убиває всіх твій сміх!
...закохана у вітер до мурашок,
загублена серед природньої краси...
ти - збожеволіла, та що ж?!
тобі байдуже з ким в безодню упасти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175816
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.03.2010
автор: k-ivanka