До тих, хто рветься вгору

Ідеш  по  головах?  Нехай,  буває  -  
на  гору  ж  хочеш  ти  взлетіти.
Життя  не  серце,  не  прощає
тих,  хто  інших  готовий  попустити.
 
Ти  віриш  у  майбутню  казку,
у  те,  що  всі  місця  -  потішні.
Вибач,  хлопче,  за  поправку,
та  на  землі  усі  ми  грішні.
 
Це  не  ти  складав  життєвий  план,
не  визначаєш  навіть  стан  речей.
Боюсь,  чекає  у  житті  тебе  провал
за  те,  що  не  цінуєш  інших  ти  людей.
 
Нехай  пройде  ще  час,  нехай  не  мало.
Ти  ж  озернешся  в  одну  мить:
і  раз,  нема  нікого,  все  пропало.
За  що  боровся  -  все  в  момент  згорить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175796
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.03.2010
автор: Vona