Сидячи в своїм "парижі",
я дивлюся на грозу
й бачу я,як криси рижі
рвуть стару, худу козу.
Все видно мені і все чути
бо теж по-між них тусуюсь,
я також хочу здобути шматок
і чомусь "волнуюсь".
Вийо...сь звісна річ:
стаю на захист старої,
але як настане ніч
не буде уже героя.
Немає героїв,правда,
історія бачить добре,
що свастика на плечі,
що зірка на лобі "гордість".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175790
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.03.2010
автор: morsei