На дні душі жевріла ще надія,
Тремтіли руки, шукаючи тепла.
А в серці десь заворушилась мрія,
Що ніжною й наївною була.
Та в серці мрії було місця мало,
Вона хотіла вирватись, злетіти.
І мрія скраю біля прірви стала.
Та лиш на мить вдалося їй зрадіти.
Один лиш крок - і ти летиш у безвість
Не в змозі зачепитись за карниз.
Але вже пізно - закінчилася повість.
Закрий лиш очі і лети униз...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175664
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.03.2010
автор: Blondberry