Все було, повториться і буде...
Вічно жити буде ця земля,
Хочу я у когось ще вдихнути
Часточку чарівного життя!
Помирали пишно фараони,
Вік людський, як крихітка, малий...
Прагну я хоч трошки осягнути
Колір зір - твоїх очей прибій.
Так, слова - енергія природи,
Ми всі діти у душі своїй,
Прагне наше серце насолоди
Від кохання, спогадів і мрій.
Все земне життя - це вир емоцій...
Блискавиць думок і майбуття,
Хай живе наш славний древній Київ,
Серця мого радощі й життя!
Той чарівний витязь - це перлина,
Цей оазис посмішок і сліз,
Це прадавня й молода Вкраїна,
Наша гордість - Київський узвіз!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=17565
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.07.2006
автор: muza