Думаю про Тебе і не сплю по ночах...
Завтра я Тебе вкраду на хвильку
І зостанусь в Твоїх очах.
Не належиш мені, і я Тобі теж ніхто.
На крісло скидаю пальто...
Біль і ласка сплелись у вінець.
Це початок і спокою кінець!
Для чого цілуєш так ніжно, а потім
Собою безжально вбиваєш?
Чому ми зовсім ніхто?
Чому мене не впізнаєш?
Ми - погляд короткий,
Та вічність застигне в очах...
І думки терзатимуть душу мою по ночах.
Біль залишив шрами
на серцях двох людей, стомлених сірим дощем.
І не сховатись від долі, не прикрити шрами осіннім плащем.
Тільки самотності дикий щем...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175455
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.03.2010
автор: Mariana