Останній раз стою я перед вами,
Останній раз піду я на урок.
У цей весняний день останній, рано
Зроблю у світлий клас широкий крок.
Зайду з букетом квітів в рідну школу
І серцем у минуле повернусь,
Пройду останній раз по коридору
І на подвір’ї школи я пройдусь.
Побачу однокласників щасливих,
Веселих, та з сльозами на очах.
У ці останні і сумні хвилини
Слова подяки будуть на устах.
А вчителі попросять посміхнутись,
Батьки заплачуть вслід, а на душі
Так тяжко стане, хочеться вернутись,
Та не повернемо шкільні всі дні.
Ще вчора ми гасали в коридорі,
Тоді могли забути про урок,
А вже тепер не спізнимось ніколи,
Не задзвенить для нас шкільний дзвінок.
Я інколи зустріну своїх друзів,
Та не побачу їх я кожен день.
Не будем бігати разом у лузі,
Не заспіваємо разом пісень.
Прощаємось! В останні ці хвилини
Зайдемо ми до класу на урок,
На дошці крейдою не пишемо красиво.
Таких, як тут, не буде вже казок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174998
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.03.2010
автор: Маліцька Марія