Карпати рідні! Знову я
До вас на крилах прилетіла!
І кожна кліточка моя
Радіє вам… Природа мила
Дає мені свою любов
Так щиро, лагідно, тендітно…
Тут наповняю свою кров
Енергією сонця й вітру,
Тут починаю все з нуля,
Прощаю біди і образи,
Неначе сон… Тут справжня я,
Без мішури і без прикраси…
Із кожним подихом ковток
Повітря груди наповняє
Життям… Здається, зроблю крок –
І відлечу до небокраю!
Я дякую вам, що ви є,
Мої Карпати! Бо природа –
Це все, що силу нам дає,
Бо всі ми звідси, з неї родом…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174757
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.03.2010
автор: Котенок