Чарівна лілея голову схилила,
Ніжно подивилась на піон червоний,
Щось йому казала і про щось питала
Та й не розуміла, що у нім такого...
Що ж у нім такого, що аж серце вабить,
Думки всі спрямляє на нього одного?
Їй піон всміхнувся, пелюстки відкривши,
А вона з погордою, все лице скрививши,
Відвернулась швидко. Та й він відвернувся.
Не було щоб видко їй його страждання.
Він ховав сльозини, а вона сміялась –
Так вони стояли з вечора до рання.
Та піон прекрасний відповів любов’ю.
Він сказав: «Різниця є між нами та,
Що свою любов я ношу з собою.
Ти ж, лілея біла, будеш ввік сама».
04.04.2002
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1747
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.05.2004
автор: Candy Lane