Навіяло

Хто  шукає  об’єкт  поклоніння  –  той  слабкий
Хто  сам  хоче  стати  цим  об’єктом  –  той  божевільний
Хто  чекає  манни  з  неба  -  отримує  грудки
Хто  отримавши  грудки  стоїть  на  місці  –  той  безнадійний
Хто  чекає  чогось  надзвичайного  –  той  цікавий
Хто  нічого  не  робить  аби  відчути  його  –  той  пустота
Коли  Магомет  не  іде  до  гори,  гора  іде  до  Магомета  –  це  правда
А  для  когось  підніжжя  її  –  уже  висота
Для  одних  крик  душі  –  це  ніщо
Для  інших  голос  її  –  це  життя
Хтось  істину  топче  в  багно
Для  когось  істина  –  купи  сміття
Хтось  бачить  дерево  в  парку
Хтось  листя,  гілки,  що  створюють  його
Хтось  плаче  в  сорочку  ще  змалку
І  робить  з  картону  крило

Та  падає  так  не  злетівши
На  тих  хто  іде  по  дорозі  життя
І  крила  від  незгод  обважнівши
Формують  сенс  людського  буття  (весна  2009)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174659
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.02.2010
автор: Schicksal