Роки пройшли,
Та ще й не мало
З тих пір як ти мене здибала.
Здибала і в полон забрала.
Одною і єдиною ти стала!
Любов провірена роками
Панує зараз поміж нами.
У цьому певно сенс життя-
Пронести чисті почуття
Через роки , через віка
Поки тече життя ріка.
Учіться діти у своїх батьків .
Живемо ми без тих гріхів,
Що не достойні для людей,
Щоб не просить в Сірка очей.
Роки пройшли, та ще й не мало
з тих пір, як ти мене здибала.
То щастя- що в полон забрала!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174635
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.02.2010
автор: Верба Владимир