Х-невідомість – закресленим віршем,
Розп’яттям святого Андрія – на душу.
Зраджених мрій, розчарованих вір щем
Душить.
По слово – немов по ярлик ув орду іти.
Сургучна пітьма, але рими вже місяться.
За що ж лунатизмом мене ви мордуєте,
Ваша зірковосте, княже Місяцю?
Вже не в первину розмішувать чай сном.
Північ лицює усе на свій штиб.
Пророки й поезії завжди невчасно
Приходять у світ. Утекти б!
Мав би сандалі Меркурія – виборов
Місце під Місяцем, зорям – погоничем.
…Вечір. Мовчання. Музика Вебера.
Вірші Антонича.
23.02.10.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174363
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.02.2010
автор: Діма Княжич