Кожна крапля - мов молотом в мозок.
Втома між зір у калюжах.
Діло йде до весни... Та морози
Не дають оту втому подужать.
Праця, праця... При світлі тьмяному
Мляво чвалає життя.
Прозираю крізь тіні утоми
І німотно пливу в забуття.
Вниз дивлюсь... Прозаїчний асфальт,
І нічого з утомою поряд.
В небі задимленім марно літать:
Де ж у біса в калюжах ті зорі?!!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174192
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.02.2010
автор: Орисьо