Холодні очі дівчини-весни
Дивилися з калюжі на дорозі.
Асфальтом обіймалися вони,
Жили у рейковім барлозі.
Впивалися розм'яклим снігом,
Вдихали атоми вологої землі...
Жили у чорно-білім світі
Завжди сумні, усе сумні.
Бліде волосся дівчини-весни
Квітчалося обмерзлим листям,
Йому забракло жовтизни,
Щоб раптом стати променистим.
Воно гойдалося під небом,
Кидаючи химерні тіні.
І чорні барви тліли щемом
У повністю сліпім молінні.
Ця дивна постать дівчини-весни
Мене журбою й сумом оповила.
Так жаль, що треба їй прийти,
Так жаль, що скоро скресне крига...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173796
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.02.2010
автор: k-ivanka