Навколо химерне місто,
В твоїх руках її намисто.
Руді пасма й зелені очі,
Кілька фото і літні ночі.
Її забрала чиясь пустеля,
Чиясь кольорова стеля.
Хтось зараз їй готує каву,
Ховаючи думку лукаву.
Білу стелю розмалювати,
І вірші для неї писати.
Згадати її усмішку,
Завести собі чорну кішку.
Впустити сонце у душу,
З моря вийти на сушу.
Розірвати її намисто,
Замісити себе у тісто.
Пригадати її сльози –
Описати літні грози.
Створити її портрет –
Перескочити турнікет.
Піти до казкового лісу,
Розірвати реальність-завісу.
В театрі зіграти драму,
Вирвати дверну раму.
Написати свій сценарій,
Сходити у планетарій.
Дістати для неї зірку,
Здерти з мандарина кірку.
Купити червоні троянди,
Підійти до її веранди,
Тихенько заграти джаз,
Ти став собою в перший раз.(22.02.2010)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173791
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.02.2010
автор: anyuta