Тобі, однодумце! (присвячується другу, що жив лише за принципом пошуку В . Маяковський…)

Послухай!
Ти  вождь
Ти  протест
Справжня  сила
Зрівнявшись  з  землею
Досі  управно  живеш
Ти  дух  невпинна  болюча  хвороба
Немов  аспірин  лікуєш  калічиш  але  бережеш
По  нитці  тривоги  ішов  прямо  в  світ
По  голій  пронизаній  днем
Говорив  не  мовчав
Маяк  світив  на  поміч  
Всьому  грішному  люду
А  сам  не  святий  ти  також  грішив
Як  вірно  закреслював  кляту  карту  буднів
Так  гірко  стіною  стояв  проти  неї
Що  ніч  то  й  тужив
Ні  ми  не  бачили  сліз
Не  були  то  до  Бога  моління
Просто  гнив  живучи  
На  планеті  вселенній
Оте  добро  та  зло  сплелися  воєдино
під  масками  ворогів
Рука  в  руці  тримаються  спітніло
І  хоч  об  стіну  бийся  ти  
Але  вони  життєві  друзі  й  хороші  супостати
Пробач  що  так  безцеремонно  я  на  ти
Бо  знаю  істину  твого  пророкування
Що  хтів  лише  серед  юрби
Дивився  чорними  очима
На  лезо  грізної  мети
спроби  правди  покаяння
Хай  кажуть  що  не  вірять  
Вони  ж  усі  снують
А  ти  вікуй  у  серці  вірші
Протест  він  містить  значно  більше...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173790
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.02.2010
автор: Анна Черненко