Твій сміх, замішаний із гіркотою,
Пекучим медом струює вуста.
І я не плачу. Я стаю німою.
Між нами й долі почуттів більше нема.
Куди втекло і тепле літо, й море?
Чому минуле вже накрив туман?
Ми так хотіли бути в раю двоє,
Натомість все убив чужий обман…
20. 02. 2010 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173762
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.02.2010
автор: dzvinka