Прощай, бджоляр!
Прощай наш милий!
Іди собі і не вертай!
Бо помах рук твоїх грайливий
Ми не забудем, так і знай!
Вони «не брали» і «не крали»,
«Не загравали» й «не були»...
Вони хоч щось в житті робили?
Чи так, як бджоли - загули?
Коли валили «Україну»,
Покійний Гетьман не дожив,
А Основний Закон - в руїну,
Оце «браткам» ти удружив!
Прийшов наступний,
Знову Вітя?!
Країна з голови гниє!
Верховна зрада, мов те сміття, -
Один на одного цькує!
Прощай, свобода!
Нове гасло:
«Бандитам - влада, тюрмам - зась!»,
А хто бажає хліб із маслом -
Ставайте в чергу, Він роздасть!
Почує кожного, не скигліть,
Таємний ходить вже агент,
Ви тільки 10 років виждіть,
Збудують новий монумент,
Він 50-т мільйонів тягне,
Не гривень а нещасних душ...
Коли вже той народ повстане?
Пора політикам під душ!..
Прощай, бджоляр!
А далі буде...
Цензура в спину вже глядить,
Бо ми для них - раби, не люди,
Приспали зраду, Він не спить!
Побачить кожного, у «Справі»,
Роздасть для кожного хомут,
І «Ліві» будуть там і «Праві»,
А хто не згоден - у «Приют»!
Надія є, що не в останній,
А може краще, щоб не знать?..
Напевно, бо у «хаті крайній»
Країну нам не збудувать!
24.02.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173744
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.02.2010
автор: Serg