Відчуття дежавю - уявляю Париж,
бо слова - із французьким акцентом.
По траві без доріг, чи снігами без лиж
при нагоді пішов би... Моментом.
Шлях до мрій в Мулен Руж, в золоте вар"єте,
млин червоний в перекладі мови.
Рухи тіл і вино, все солодке, густе,
насолоди червоні хороми.
Хай пече гіркота, бо прийшла мріям смерть.
До Парижа дороги - в тумані,
Бо соха кожний день, кінь замучений геть,
Зморшки ріжуть чоло моє ранні.
Знову смак дежавю. І цим мріям кінець…
Поховав під старі осокори.
Це собаче життя! Ну нехай йому грець!
Не побачу Париж я ніколи.
22.02.10.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173724
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.02.2010
автор: Олексій Тичко