Я знаю в праосені пору
Таку коротку і ясну.
Повітря чисте день прозорий,
І вечир зве в далечину.
Де серп гуляв і падало колосся,
Усюди простір пустона степі.
Лиш павутиння мов тонке волосся,
Блищить на марній борозні.
Не чути птиць повітря захололо,
І стомлене тихе поле.́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173623
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.02.2010
автор: zaharov