Там сонце. Тут тінь. Тебе нема.
Сама.
Тут ніч. Там день, повний світла.
Війна
між нами почалась, а чим закінчиться
вона?
Мені про Крим і літо мріється.
Зима
насправді ж. Чи й ти один, як я –
одна?
Чи ще зігріє мене любов твоя, а я –
така ж,
як була в ті вечори, і ночі, й дні. –
Твоя.
І як горіли ми в бажань вогні…
Сама…
Там ти, - тут я, тут ти, - там я…
Вона
вже буде тебе цілувати, кохати –
не я –
І ніжністю тебе вкривати.
Зоря
наша яскраво, та швидко відсіяла.
А я
тепер не твоя стала…
Мало…
Мені тебе так дико мало!
Стало
аж страшно – ми ще в безодні не пропали?!
А пригадай
як ми кружляли в шаленства танці…
Хтозна,
чи й далі буде в нас весна?
Чи й ми
тепер лише історія з життя?..
26. 01. 2006 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173567
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.02.2010
автор: dzvinka