Настане остання весна,
Весна без ласки і щастя,
Весна без сонця й негоди,
Лиш просто сіра весна.
Земля, що досі спала,
Відлигне, життям усе наділить,
Й босоніж до себе покличе,
А, може, ненавмисне - зранить.
А скільки тепла у стрічанні,
У посмішках, поглядах і у мовчанні!
І все бентежиться в чеканні...
Тільки мені то остання весна...
оригінал: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172260
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173494
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.02.2010
автор: Iraida Kułakowski