Коли прийде час,
Я розправлю крила
І полечу від Вас
До Бога, на небеса.
Валізи давно зібрані
І роками очікують зльоту,
Свого господаря - Душі,
За обрій, за межу, додому.
У валізах лежать гріхи
Та добрі справи Душі,
Ще ненаповнились вони,
Щоб на суд, їй предстати.
До Раю чи пекла, дорога її?
Тільки Бог-Отець один знає
По якому шляху, моїй Душі іти,
Яка з валіз важча, там і взнає.
Важлива кожна мить нашого життя,
Яка приближує нас до початку і кінця,
Коли треба добром перемогати зло,
А любов'ю, спопеляти основу його.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173409
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 22.02.2010
автор: Макієвська Наталія Є.