Покидаючи Земні простори,
Моя душа злітає в небеса,
Шукаючи Божої ласки, тепла,
У безмежному Всесвіті небуття.
Вона летить на світло зорі,
Яке так манить і заворожує її,
Доторкнутись до благодаті,
Осяятись у Божій любові.
Почерпнувши сили в молитві,
Душа повертається з вирію,
Щоб і надалі жити в світі,
Бути радісною і щасливою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173120
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.02.2010
автор: Макієвська Наталія Є.