Кожнісінькій жінці, повірте,
Свідомо, а може, і ні,
Щоб серце її обігріти,
Потрібні любові вогні.
У силі своїй безборонна –
Колега, знайома, жона,
Ще досі така невідома –
Живе у чеканні вона.
В чеканні півпогляду, слова,
Ледьдотику серця чи вуст.
Весь світ обійняти готова,
Як тільки повірить комусь.
Як тільки повірить, що Жінка
З великої букви вона –
Займається в ній та іскринка,
Яка спопеляє дотла –
Дотла у бажанні любити
Й відчути в собі цілий світ.
Тож дайте
жінці Жінкою жити,
Спроможні це все зрозуміть!
2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172976
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.02.2010
автор: olesyav