Ще сонце мене пестить, но дні стають коротші
І ніч нас заставляє шукать оте тепло.
Це літо вже проходить...жалко,та й не дуже,
тому що кохання мені те літо не дало.
Лиш гіркота безглуздих втрат, самотності тісний полон
осінь з вітром принесла. І колючим снігом
Біля кам'яневих стін мене самотнього замело
зимою...
переклад на:
VAM :: меня…
Ещё солнце ласкает, но дни всё короче
И ночь уже гонит искать тепло.
Это лето уходит... И жалко, и не очень,
Потому что оно мне любви не дало.
Только горечь потерь, одиночества плен
Принесла осень с ветром. И снегом колючим
Меня замела у каменных стен
Зима...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172946
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.02.2010
автор: Ленка Василишин