….і знову обличчя крізь призми світанків
Голубить зіпсовані сни…
….і я не засну, аж , напевно, до ранку,
Щоб в сні твоїм спокій нести…
Вогнем намалюю покірливі зорі,
Зберу у маленький мішок.
І нічкою висиплю в твої долоні…
Щоб знову до мене прийшов….
Мовчатиму криком у світі без тебе,
Псуватиму лист в нікуди…
Аж поки не впаде та зірочка з неба,
З долоньки – той будеш і ТИ….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172808
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.02.2010
автор: Olesia