Від пустки до неба – однісінький крок.
Єдиний. Можливо – останній.
О, Боже! Як близько земля до зірок!
Далеко.... Бо відстань – мовчання.
Мовчання самотніх далеких сердець –
Важкий безповітряний простір.
О, Боже! Я вірю, що це – не кінець.
Той крок нам зробити так просто...
2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172654
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.02.2010
автор: olesyav