Проливається небо дощами,
І весна плаче гомом в ночі,
Й зорі в небі згасають свічками,
Мокрі блискавки грають в пітьмі...
Ніч співає мені колискову,
Та не спиться, бо серце болить:
Наче пісню, живу й загадкову,
В меня вкрали небесну блакить.
Мені крила відтяли безжально,
В мене вирвали щастя згрудей.
Я хожду, як примара, печально,
Ноче в темряві, поміж людей.
Й вороття вже, напевне, не має,
Бо палають останні мости,
І лиш вітер журбою співає:
Ти поїхав в далекі свти.
24.05.06
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172361
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.02.2010
автор: София Перова