Світанок

Ніч  відступа  и  темрява  згасає,
Вже  зникли  зорі  в  темній  далечі,
Та  горизонт  в  огні,  край  неба  вже  палає,
І  день  встає  із  сонцем  у  руці.

І  сяє  небосхил,  і  хмари  золотіють,
Пливуть  кудись  в  незвідані  краї,
Де  сонце  —  вільний  птах,  де  небеса  синіють,
Де  вітер  крила  подарує  їм  свої.

І  день  іде,  земля  йому  співає,
Співа  про  те,  як  світом  золотим
Ліси  і  поле  ранок  увінчає,
І  як  цей  світ  знов  стане  молодим.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172337
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.02.2010
автор: София Перова