Так хочу щось тобі сказати,
Та слів із пам’яті не віднайти.
Мовчу, як завше, я німа,
А погляд прагне мій волати –
Очима здатні ми сказати все,
Та я цнотливо спогади відводжу,
Не хочу щоби ти побачив їх.
Я краще буду, як завжди мовчати,
А з часом стану я сліпа –
Каліка мовчазна і невидюща.
Мовчать вуста і погляди пусті,
Очі без фарб й обличчя воскове.
Я стану ще також глухою
Й тоді закриюся у миті…
Навколо тиша й темрява в очах,
Та в пам’яті спогад живий…
Твоє обличчя у моїх долонях
і голос твій про щастя щось торочить,
Та я – скалічена частинка не твоя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172268
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.02.2010
автор: Butterfle