Женев»єва
Ти кличеш мене по імені
Шукаєш у натовпі, а я позаду
Вже не Єва
ну ж бо
зігрій мене своїми матами
заспокой мою непокору
тобі ж так кортить мати мене
коли очі підіймаю вгору
камон, милий
топчи і ламай наш дім
дві табуретки, диван і ванна
нічого не шкода, а втім...
я тут найбільше захланна
ну все, вгомонився. над містом смог
і я знову м"яка і рожева
тільки ти більше для мене не Бог
а я для тебе... уже не Єва
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172122
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.02.2010
автор: Наталка Тактреба