Чи вартий ти мого зізнання
У тому, що тебе люблю?
Чи, може, ти моє блукання
З краплинками самотнього жалю?
Чи той ти, чи ти просто мара,
Чи, мабуть, невимовний біль?
А знаєш, ти напевно кара
За те, що я уже не маю сил.
Чи вартий ти мого зізнання?
Скажи! Ні, краще промовчи.
У мене є іще бажання.
Воно твоє. Бери його і йди.
Пішов… - Напевно, все ж не вартий. –
І не лишилося в мені жалю,
І стало жити якось краще,
Але я все ж іще його люблю…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171265
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.02.2010
автор: З іншого життя.