Здалося вчора я зійшла з розуму.
І білий колір бив мені у очі.
Гамівна сорочка мого розміру.
Запеленала розум в плахту ночі.
Здалося вчора я була дитиною
І дзеркальцем на тінь пускала сонечко.
Сьогодні все покрилося рутиною.
Лиш ти мене голубиш, ніби донечку.
Здалося вчора я була вагітною.
Ти став мені маленькою дитиною.
На диво роль була помітною,
Бо ти кричав, обвитий пуповиною.
Здалося вчора я померла з гідністю.
Ти мій надгробок обіймавши цілував.
Вдівець зостався наодинці з бідністю
І в тому ж тілі сиротою став.
Здалося вчора я зійшла з розуму.
Сьогодні народилася новою.
І в білій сукні мого розміру
Піду до церкви, але не з тобою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171179
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.02.2010
автор: Галина Булочникова