Вві сні прийдем до моря. Обіймеш.
Знайомим рухом з мого обличчя витреш сльози.
В нічному небі спалахне перша зоря,
Ми пригадаєм нас на тлі снігів й морозів.
Сядемо на піску. Цілунками вкриєш волосся.
Рукою серед сузірь ти вималюєш наше.
Від сонця теплих хвиль прибоєм зросить
Серця гарячі й чомусь крижані душі.
В ту ніч і небо й море будуть в єдине злиті,
В ту мить і наші долі з’єднаються в одну.
Потік щастя як ціла вічність однієї миті, -
Й два дзеркала життя зійдуться ще в чиєсь.
Та пісня литиметься дзвінко й довго,
І ехом вдариться об замки блаженства час.
Погляд зелених, як море, очей стривожить душу,
На солодкі муки прирікши мрією одного з нас.
25. 01. 2006 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170595
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.02.2010
автор: dzvinka