Вулиця заповнена сонячними променями. Бруківка огороджена великими будівлями. Люди рухаються в різні боки, завантажені своїми думками.
Раптом, цю одноманітність розбавили різнокольорові стайки випускників. Щебет пташенят, що перший раз покидають батьківські гнізда, ввірвався в сірість існування, наче подих свіжого пові-тря. Вони розправили свої тендітні, ледь оперені крила.
Так приємно, радісно, щиро, весело, райдужно.
Дівчатка прикрасили голови великими бантами, наче в першому класі. Уже зараз підсвідомо сумують за дитинством . Юнаки в ділових костюмах, вважаючи себе дорослими чоловіками, підшу-кають місце для того, щоб протоптати стежину свого життя.
Так хочеться бути схожим.
Юнак в широких бриджах, хіповій футболці бере в випускника його білосніжний піджак, йо-го випускну стрічку. З захватом відчуває на собі цю ауру невинності і ранку життя, сподіваючись, що він на них схожий,
- Я схожий – запитує він
- Так відповідає перехожий з ностальгією поглядаючи на зрадливі хіпові шорти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170584
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.02.2010
автор: Tori3377