Задумливо поглянеш вдаль
Де хмара сонце затуляє.
В очах горить гірка печаль,
А серце рветься і палає.
Заплачуть твої сині очі,
Здригнеться тіло від ридань,
І в темній прохолоді ночі
Ти п’єш “отруту із страждань”.
Росла для того, щоб любити,
Любила й вірність берегла,
Та як на світі далі жити
Коли коханого нема.
Задумливо поглянеш вдаль
Де хмара сонце затуляє,
Десь там твоя гірка печаль,
Десь там на тебе він чекає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170555
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.02.2010
автор: Маринка Хмара