Чай із пелюсток троянд
ніжно вдихаю устами,
і ніби воїн-троян
птахом лечу над полями,
крилами вітер цілую,
гладжу руками хмаринки...
і ніби душу лікують
ці духмяні краплинки.
На дні горнятка зачарують
троянди пурпурові пелюсточки.
вони мовчать, та чують, чують
твої малесенькі ковточки,
твої чаруючі обійми
і теплий дотик твоїх рук,
погляди сумно-чарівні
і серця твого сильний стук.
Мине секунда, і в руках
ти знов триматимеш горнятко,
і тонучи в його смаках,
вдихатимеш у себе хватко,
і малюватимеш устами
свої замріяні картини,
трояндовими пелюстками
заповнюватимеш душевні прогалини...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170470
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.02.2010
автор: k-ivanka