Плакала осінь, плакала й Я,
Здавалось просила прощення вона.
А Я не просила і Ти не просив,
Закінчилась осінь, сніг землю укрив.
Ми далі живемо – Ти там, а Я тут,
Весна вже прийшла – під колесами бруд.
Ми бачимось вдень, самотні вночі,
Вже літо стрічаємо, сонячні дні.
І знову те саме замкнуте коло,
Осінь кружляє листя казково.
У Нас є початок, немає кінця,
Колись були Ми, тепер Ти і Я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170191
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.02.2010
автор: Маринка Хмара