Вже звичкою буденною для нас
В цей день - паради, квіти, добрі справи,
Промови урочисті про запас,
На честь солдатів-переможців - слава!
Замислись на хвилинку - ти живий
сьгодні не тому, що прагнеш жити -
Хтось інший, може навіть, прадід твій
Десь кров"ю забагрянив смужку жита.
В останню мить він землю обійняв,
Неначе неньку рідну, що чекала
додому сина... -
Аж здригнулася земля!
...В її обійми полегло чимало...
А ми - лише один єдиний день
І то, не зовсім так, як нам належить,
Слова подяки - серед теревень
про час важкий, про труднощі, про нежить...
І виступають сльози у дідів -
Колись - відважних воїнів епохи!
І погляди такі - що бракне слів
віддячити за їх життя хоч трохи...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170135
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.02.2010
автор: Груздева(Кузнецова) Ирина