моя доля

Болить  і  ріже,  ниє  й  грає
Шалений  час  біжить,  тікає.
У  небі  темні  плачуть  хмари,
Порвались  струни  у  гітари.
Сміється  вороння  прокляте
І  б’ється  крилами  об  хату.
Літає…в  вікна  зазирає,
А  криком  серце  роздирає.
Ламає  долю  лютий  вітер.
Вже  чорні  стали  білі  квіти
Пелюстки  крутяться  в  повітрі
Міняють  кольори  в  палітрі.
Усе  навколо  помінялось.
За  хмари  сонце  заховалось.
Ні  день,  ні  два,  а  всі  ці  роки
Хтось  дивиться  під  ноги  в  кроки
Всі  коментуючи  події,
Вбиваючи  в  життя  надії.
Кидає  в  полум’я  сторінки  
Душі  міняючи  відтінки.
Щоразу  каже,  що  ніхто  я.
Така  вже,  мабуть,  моя  доля.
                                                   22.04.05р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170070
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.02.2010
автор: Ксенія Фуштор