***

Колишуться  на  цвинтарі  вінки
Перебирає  чорне  гілля  вітер
Не  притулитися  до  теплої  руки,
А  лиш  покласти  на  могилу  квіти.
Так  само  сонце  світить  в  небесах
На  перший  погляд  усе  так  як  було,
Кружляє  тільки  болю  сірий  птах
А  в  серці  щось,  як  блискавка  метнуло.
Він  тихо  спить  і  вічно  буде  спати,
Цих  голубих  не  бачити  очей
Більш  не  прийде  з  дороги  він  до  хати
Й  не  проведе  безсонних  він  ночей.
Так  гордо  йшов  по  стежці  по  життєвій
Так  легко  впав  до  рідної  землі
Усі  незгоди  стали  несуттєві
І  враз  вуста  зробилися  німі.

                                                                 2004р.
присвячено  дорогій  мені  людині,  яка  нажаль  живе  тільки  у  моїй  пам'яті.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170042
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.02.2010
автор: Ксенія Фуштор