Якби мої пурпурні пальці
(від холоду, що б`є по ребрах)
зловили шепіт тонких нервів
та цю незвану злість у поведінці,
тоді "врачі" поставили б діагноз моїй психіці.
Я захлинаюсь в зливі мрій,
якими живиться розчарування.
В мені кипить твоє мовчання,
а розум адекватність не сприймає.
Повір, так іноді буває.
Я бачу матовість в очах,
і це лякає, їде дах.
Моя "медична карта" заповнена тобою.
Ти – розлад шлунку, нежить, перевтома,
невроз, весняна алергія, залежність несвідома.
Коли ж імунітет почне тебе вбивати?
Заплющу очі, вуха повні вати - я не хочу знати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169957
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.02.2010
автор: Чаррли Деккер