[ніщо]

Не  треба  запевняти,  що  я  "хтось"  -
Людина,  особистість  чи  персона.
Нехай  упаде  з  голови  корона,
Я  буду  у  очах  своїх  "ніщо"

Нe  треба  дарувати  теплих  слів!
Вони  лиш  зверху  ласкою  покриті,
А  всередині  -  звичайніський  гнів.
Через  слова  оті  людські  серця  розбиті.

Нe  говоріть,  якщо  не  знаєте  напевно
Чи  я  весела,  чи  серйозна,  чи  сумна
На  вітер  всі  слова  кидаєте  даремно,
Їх  понесе  з  собою  течія.

Нe  припускайте  мого  божевілля,
Я  ще  боротись  здатна  і  терпіти!
Можливо,  сонце  й  перестало  гріти,
Та  є  ще  люди,  що  дарують  розуміння.

Нe  задавайте  риторичних  запитань
І  не  просіть  вам  показати  чудо,
Бо  розчаруєтесь  в  собі,  наївні  люди!
Нехай  майструє  крила  вам  Ікар.

Бo  тe,  щo  загубили,  не  знайдете!
І  не  шукайте  те,  чого  не  треба!
Не  реставруйте  Вавилонську  вежу,
Бо  ви  по  ній  лише  униз  зійдете...

Ви  прагнете  усім  поставити  оцінку
Й  за  будь-яку  ціну  убити  мрійника.
Теорія  мого  життя  проста:
Я  встигну  долічити  лиш  до  ста...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169927
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.02.2010
автор: Галинк@