Була одна пара вони дуже любили один одного.
Хлопцеві було 18 років його звали Валентин,а дівчині 17 років її звали Марія,вона із заможньої сім*ї.
Вони обіцяли,що завжди будуть разом,що ніколи не покинуть одне одного.
Одного разу Валентин освідчився Марії.
Вона була шокована тому,що це освідчення було не сподіваним для неї...
Вона сказала,що подумає і на другий день скаже відповідь...
Батьки Марійки та Валентина були дуже раді і немали нічого проти їхнього одруження....
Марійка порадившись із батьками одразу побігла до Валентина і сказала йому ТАК..
Через тиждень (в суботу)Марійка пішла на базар за покупками і побачила там Валентина із її подругою Олесею...
Марійка стояла немов кам*яна стіна...
На її очах появилися сльози...
Вона думала,що Валентин її коха,але це не так...
Він тільки хотів її обманути і забрати її майно....
Після побаченого Марійка замкнулася в собі..
Не хотіла нікого бачити і ні ским говорити....
Для Марійки в той момент не хотілося жити...
Валентинові вона сказала,що весілля не буде і,що вона не хоче більше чути і бачити Валентина...
Він не заперечуючи обернувся і пішов...
Марійка після розмови із Валентином пішла у підвал....
Вона із горя,сліз,сомотності і зради не хотіла жити і повісилася...
На похороні було багато друзів,знайомих,родичів та не було тільки Валентина та Олесі....
Після похорону,через тиждень помер і Валентин....
МАРІЙКА ЗАБРАЛА ЙОГО ДО СЕБЕ....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169903
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.02.2010
автор: КРИК ДУШІ