Я невільник у тебе в полоні,
Раб обставин, звичок лакей.
Мучать думи глибокі, бездонні,
Не приходить у спальню Морфей.
Ти дай знак мені жестом чи словом,
Натякни, біля ніг буде раб....
Прилетить в блискавиці із громом,
Чи в морози, в густий снігопад.
Помани під зірки новорічні,
В дзвони Пасхи Великодніх днів.
Ти скажи мені в грудні у січні,
Тільки знаю – не буде цих слів!
Відшумлять швидкоплинні сезони,
В мріях, в тайні помре дивний стан.
З відчуттями легенької втоми,
Я закрию цю книгу-роман.
23.01.10.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169778
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.02.2010
автор: Олексій Тичко