Ранкове сонце розбило сни…

Ранкове  сонце  розбило  всі  її  сни.  Розсіяні  склом  промені  знищували  тінь,  яка  була  така  недоречна  для  цього  янгольського  обличчя.  Піднялись  вії  і…  і  сонце  заглядало  в  її  очі  намагаючись  побачити  там  своє  відображення.  Та  вона  дражнилася  з  ним  прижмурюючи  очі.  Сонце  на  мить  образилось  і  заховалося  за  хмаринку.  На  такий  вибрик  вісника  дня  вона  посміхнулася  і…  І  світ  навколо  завмер  від  ідеальних  орисів  її  обличчя.  Лише  богиня  Афродіта  заздрісно  дивилася  на  цього  янгола  в  людській  оправі.    

Вона  й  справді  була  такою  –  схожою  на…  
Кажуть  що  Леонардо  да  Вінчі  ломав  свої  олівці  намагаючись  змалювати  її  красу.  
Вільям  Шекспір  нервово  закреслював  слово  за  словом  тому  що  жодне  з  них  не  могло  передати  її  вроду.  
Людвіг  Ван  Бетховен  шукав  восьму  ноту  краси,  яка  заховалася  в  її  прекрасному  тонкому  і  дзвінкому  голосі.
Легенди…  Легенди…  В  наш  час  немає  легенд?  Та  ось  вона  –  легенда  краси.
Вона  піднялася  з  ліжка  закутана  в  ковдру  яка  зігрівала  її  тіло…  Тіло  яке  звело  б  з  розуму  будь-кого  хто  лише  б  поглянув  би  на  неї.
Вона  невеличкими  кроками  попрямувала  на  подвір’я.  І  роса  цілувала  холодними  губами  її  ніжки.Вона  почула  якийсь  незнайомий  звук  і  повернула  голову  в  бік  звідки  він  донісся.
-        Привіт  тату!  –  ніжно  і  так  по  рідньому  мовила  вона  з  посмішкою  на  обличі.  Але  посмішка  почала  зникати  при  виді  гвинтівки  в  його  руках.  Він  підняв  її  і  почав  цілитись.Вона  швидко  обернулася  в  бік  де  батько  помітив  тривогу.  А  там  зі  зляканими  очима  стояв  невеличкий  тигрик,  який  вже  чекав  пострілу.
-      Ні!  Тату  стій!  –  скрикнула  дівчина.  

І  він  не  натиснув  курок,  хоч  боявся  що  цей  звір  може  скривдити  його  дочку.  Але  він  більше  довіряв  інтуїції  і  розуму  своєї  дочки.Минали  місяці,  роки.А  вона  сиділа  поруч  з  тигриком,  який  так  муркотів  коли  вона  доторкалась  до  нього.  Всі  думали  що  вона  приручила  цього  тигра  своїм  розумом  і  красою.  Але  вона  знала  що  це  не  просто  тигрик…І  легенда  ніколи  не  дізнається  того  чого  знали  вони…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169558
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.02.2010
автор: Chudya